Ігор Колихаєв — біографія мера Херсона та його подальша доля

Ранні роки та початок кар’єри

Ігор Вікторович Колихаєв — український підприємець, громадський діяч та політик, народився 8 травня 1971 року у Херсоні. До політичної кар’єри він займався бізнесом, зокрема аграрною сферою, і створив благодійний фонд «Ігоря Колихаєва», який фінансував соціальні та культурні проєкти у Херсоні та області. Саме через цю діяльність він здобув популярність серед місцевих жителів.

Політичний шлях та депутатство Ігоря Колихаєва

У 2016 році Колихаєв уперше потрапив до політики, ставши депутатом Херсонської міської ради. У 2019 році він був обраний народним депутатом України IX скликання від партії «Слуга народу» по мажоритарному округу №184 (Херсонщина). У парламенті входив до аграрного комітету та займався питаннями розвитку сільських територій.

Втім, уже у 2020 році він залишив мандат народного депутата, щоб балотуватися на посаду мера Херсона. Для цього створив власну політичну силу — партію «Нам тут жити!», яка пішла на місцеві вибори з програмою розвитку міста та прозорого управління.

Обрання Ігоря Колихаєва мером Херсона

На місцевих виборах восени 2020 року Ігор Колихаєв здобув перемогу у другому турі. За нього проголосували 63,59% виборців (понад 34 тисячі голосів), що стало беззаперечною підтримкою з боку херсонців. Його основним опонентом був представник «Опозиційної платформи — За життя».

Колихаєв позиціонував себе як господарник, далекий від великих політичних ігор, що й допомогло йому зібрати широку підтримку серед різних верств населення.

Відносини з іншими політиками

Стосунки Колихаєва з попереднім мером Херсона Володимиром Миколаєнком були стриманими. Миколаєнко критикував його за надмірну комерціалізацію політики, однак визнавав, що Колихаєв має організаторські здібності та ресурси.

З Володимиром Сальдо, який після початку повномасштабної війни погодився співпрацювати з окупаційною владою, у Колихаєва також були напружені відносини. Колихаєв розглядав його як політичного конкурента і неодноразово заявляв про корупційні схеми в часи його керування містом.

Ще більш складними були відносини з Кирилом Стремоусовим, відомим проросійським активістом у Херсоні, який після окупації отримав посаду «заступника гауляйтера». Колихаєв відкрито критикував Стремоусова за антиукраїнську діяльність ще задовго до 2022 року.

Події після 24 лютого 2022 року

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Колихаєв залишився у Херсоні. Він організував роботу міських служб, намагався підтримувати життєдіяльність міста, незважаючи на окупацію. Мер закликав жителів зберігати спокій та дотримуватися порядку.

Однак у червні 2022 року ситуація кардинально змінилася. 28 червня 2022 року Ігоря Колихаєва викрали російські військові. Його затримали в будівлі комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» та відвезли у невідомому напрямку. З того часу про його місцеперебування офіційної інформації немає.

Що відомо зараз

Російська окупаційна влада не надала жодної офіційної інформації про Ігоря Колихаєва. Українська влада визнала його політичним в’язнем. За словами його сина та представників партії «Нам тут жити!», він імовірно утримується на території тимчасово окупованого Криму або в одній із колоній у Росії.

Міжнародні правозахисні організації, зокрема Amnesty International та Human Rights Watch, вказують на його викрадення як приклад переслідувань українських місцевих чиновників. Українська влада включила його у списки для потенційного обміну полоненими, але наразі точних даних про його долю немає.

Значення для Херсона

Для багатьох херсонців Колихаєв став символом легітимної української влади в місті. Його викрадення окупантами мало на меті придушити спротив і залякати місцеве населення. Проте серед жителів Херсона досі зберігається повага до нього як до мера, який до останнього залишався на своєму місці.

Ігор Колихаєв — приклад місцевого політика, який зумів здобути довіру громади та перемогти на виборах завдяки реальним справам і близькості до людей. Його подальша доля залишається невідомою, але для херсонців він залишається законним мером міста і символом того, що українська влада не залишала Херсон навіть в найтемніші часи.