Історія гібридних інформаційних війн: від Леніна до сучасних технологій ШІ

Сучасні війни виходять далеко за межі традиційного поля бою. В XXI столітті інформація стала не менш потужною зброєю, ніж ракети чи танки. Кібератаки, дезінформаційні кампанії та маніпуляція громадською думкою стали ключовими елементами гібридних воєн. Але чи нове це явище? Чи не заклав основи інформаційних війн ще Володимир Ленін, який використовував підривну агітацію, щоб дестабілізувати Російську імперію? Як сьогодні такі методи застосовують Північна Корея, Китай та Росія? І що має робити Україна, щоб перемогти у цій війні?

Ленін: «батько» перших інформаційних воєн

На початку XX століття більшовики під керівництвом Леніна використовували газети, листівки, агітаторів та дезінформацію для розхитування суспільства та підготовки революції.

• Фінансування ззовні: Німецький Генштаб надавав гроші більшовикам для ведення інформаційної війни в тилу ворога – Російській імперії.
• Пропагандистські газети: «Правда», «Іскра» та інші видання поширювали радикальні ідеї, що підривали довіру до влади.
• Дестабілізація через фейки: більшовики активно перебільшували воєнні невдачі, щоб стимулювати дезертирство та страйки.
• Гібридний підхід: інформаційні операції поєднувалися з реальними диверсіями, що сприяло падінню царського режиму.

Таким чином, Ленін став одним із перших лідерів, хто використав масову дезінформацію як зброю, що дозволило більшовикам взяти владу.

КНДР: інформаційні атаки та кібершпигунство

У XXI столітті Північна Корея вдосконалила методи Леніна, використовуючи штучний інтелект та кібероперації для досягнення своїх цілей.

• Фейкові резюме: північнокорейські хакери використовують ChatGPT для створення підроблених профілів, щоб влаштуватися в західні компанії та викрадати технології.
• Кіберзлочини: злам криптовалютних бірж приносить мільярди доларів на фінансування ракетних програм.
• Шпигунство в соцмережах: КНДР використовує LinkedIn для маніпуляції та встановлення контактів із західними експертами.

Таким чином, КНДР не лише використовує класичні інформаційні війни, а й адаптує їх під сучасні технології.

Чи час опустити нову «залізну завісу»?

У відповідь на інформаційні атаки з боку Росії, Китай та КНДР Захід змушений посилювати контроль над технологіями та інформаційними потоками.

• Цензура та блокування: санкції та обмеження доступу до передових AI-технологій для авторитарних режимів.
• Боротьба з дезінформацією: алгоритми, які виявляють та блокують російські та китайські фейкові новини.
• Зміцнення цифрового кордону: посилення захисту від кіберзагроз та пропаганди через соцмережі.

Питання в тому, чи не запізно намагатися «відгородитися» від інформаційного впливу. Глобалізація зробила інформаційний простір прозорим, і створення нової «залізної завіси» навряд чи повністю вирішить проблему.

Україна: як перемогти в інформаційній війні?

Україна є однією з головних цілей російської інформаційної агресії, але водночас активно використовує контрпропаганду, кібервійну та розвідку для боротьби із загарбником.

• Військовий ШІ: використання дронів і алгоритмів для розвідки та управління бойовими діями.
• Контрпропаганда: виявлення російських фейків та оперативне їх спростування.
• Психологічні операції: посилення розколу серед російських еліт, стимулювання внутрішніх конфліктів у РФ.
• Кібероборона та атака: активна робота українських IT-фахівців для зламу російських серверів та розвідки.

Україна може перемогти у цій війні лише за умови активного використання технологій та ефективної протидії російській дезінформації.

Гібридні інформаційні війни не є новим явищем – ще Ленін використовував їх для розвалу Російської імперії. Сьогодні методи інформаційної війни вийшли на новий рівень, де штучний інтелект, фейки та кібероперації стають ключовими інструментами глобального протистояння.

Щоб перемогти у цій війні, Україна та її союзники повинні: ✅ Забезпечити цифровий захист від дезінформації та кіберзагроз. ✅ Використовувати ШІ та сучасні технології для воєнних та інформаційних операцій. ✅ Активно впливати на внутрішню ситуацію в країнах-агресорах через психологічні операції.

У XXI столітті війна йде не лише на фронтах, але й в інформаційному просторі. Той, хто володіє інформацією, контролює майбутнє.