Вирок за колабораціонізм: Суд Катерині Грибовській за співпрацю з росіянами на Херсонщині
Суд ухвалив вирок 41-річній Катерині Грибовській з Нової Каховки, яка займала посаду «головної лікарки» в лікарні, захопленій російськими окупантами на Херсонщині. Жінку визнали винною за колабораційну діяльність та пропаганду російської агресії, а покарання включає 11 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Передумови та біографія
Катерина Грибовська походить із відомої місцевої родини. Її батько, Віктор Грибовський, протягом багатьох років очолював місцевий психіатричний диспансер у Новій Каховці. До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Грибовська працювала в Одесі, де обіймала посаду завідувачки дитячого психіатричного відділення одного з провідних обласних медзакладів.
З початком війни Катерина прийняла рішення змінити місце роботи та переїхала до тимчасово окупованого лівобережжя Херсонської області. Самовільно зайнявши посаду «головної лікарки» в установі, яка фактично перебувала під контролем окупантів, вона розпочала співпрацю із російською адміністрацією.
Шлях до колаборації
За даними судових матеріалів і журналістських розслідувань, Грибовська очолила незаконно створену окупаційну установу – «Новокаховскую центральную городскую больницу». Відтак, її діяльність стала не лише адміністративною, але й політичною: у 2023 році вона перейшла на новий рівень співпраці, обравши себе як «депутатку» окупаційної Херсонської обласної думи від партії «єдина росія».
У своїх публічних виступах Катерина Грибовська активно підтримувала окупаційний режим, називаючи російських агресорів «патріотами, людьми честі та совісті». Її позиція сприяла пропаганді російської агресії, що лише посилило обурення серед представників українського суспільства та державних органів.
До речі — Як українська юстиція карає зраду: випадок переводу прикордонника на бік окупантів
Судове рішення та його наслідки
Херсонський міський суд, розглядаючи справу, визнав Грибовську винною за декількома статтями Кримінального кодексу України:
- Колабораційна діяльність (частини 5 і 6 статті 111-1 ККУ) – за очолення незаконної окупаційної установи.
- Пропаганда агресії Російської Федерації (частини 2 і 3 статті 436-2 ККУ) – за публічну підтримку окупантів і пропаганду, спрямовану на виправдання їхніх дій.
За винесеним вироком, Катерина Грибовська отримала 11 років ув’язнення з конфіскацією майна. Станом на січень 2025 року вона продовжує перебувати на лівобережжі Херсонщини, де, за даними слідства, зберігає контакти із окупаційними структурами.
Системні проблеми та наслідки колаборації
Випадок Катерини Грибовської є яскравим прикладом того, як окремі представники вищих посад можуть зрадити свою країну, добровільно співпрацюючи з ворогом. Ця справа викликає широку громадську дискусію про відповідальність державних службовців та медичних працівників за вибір співпраці з окупантами, а також про потребу вдосконалення системи контролю за особами, які мають доступ до важливих структур держави.
Судовий вирок став важливим сигналом як для військових та цивільних осіб, так і для всього суспільства: колаборація з окупантами має непоправні наслідки, а зрада державі не залишиться безкарною.
Справи про колабораціонізм під час російсько-української війни демонструють складність сучасних викликів, з якими стикається Україна. Вирок, винесений щодо Катерини Грибовської, підтверджує рішучість української юстиції боротися з будь-якими проявами зради державі. Проте ця ситуація також змушує задуматися над системними проблемами – відбору та моніторингу кадрів, які можуть стати слабким ланком у захисті суверенітету країни. Лише через комплексний підхід та посилення внутрішніх механізмів контролю можна знизити ризики подібних інцидентів у майбутньому.
